воскресенье, 19 августа 2012
Воть! Получила разрешение от автора выложить у себя енту прелесть^^ Чистая романтика - теперь на украинском!!! Хех, украинский всё же рулит)))
Дванадцять днів Різдва Місакі ^^
Автор - Веселая Лысая Женщина xD ( ficbook.net/readfic/111169/295042#last_comment )
В первую очередь, понравились примечания автора, которые просто нельзя игнорировать:
Примечания автора:
"Блеаааааааааааааааать, я умудрился написать фанфик на украинском. Мои комы:
1.-Усагі-сан, Матір Божа, що ви робите?! Сказилися наче... Господи, да у
хаті дихать нічим! Нащо ви це зробили?! (Мисаки - типичная сельская
баба хЪЪ)
2.-Я люблю тебе, моя маленька прибиральнице - шепотів мені у вухо Усагі-сан. (за**ись, мистер Проппер хЪЪЪ)
3.-Я кохаю тебе... І не припиню цього ніколи - безвідмовно відповів мені Акіхіко.(I'm sexy and i know it, блеать! хЪЪЪЪ)
4.Не віднімай в мене краси твоїх очей. (пЭрсЫк, светАчей, вах! хЪЪЪ)
5.Він знову і знову входив у мене... (как Украина в Евросоюз... хЪЪЪ)
6.На наступний ранок Усагі-сан знову спалив яєшню. І на наступний. І на
наступний. (*ука, яица, бл*, по 12.50 за десяток, ох**л совсем?! хЪЪЪ)"
ну а вот, собственно, сам шедевр:
читать дальшеНа перший день Різдва мій коханий подарував мені... Одну спалену яєшню.
-Усагі-сан, Матір Божа, що ви робите?! Сказилися наче... Господи, да у хаті дихать нічим! Нащо ви це зробили?!
-Хотів привітати тебе святковим сніданком - спокійнісінько відповів він, запалюючи цигарку в, і без того задимленій кімнаті.
-А-ну покинь цигарку, швидко! Досить мені диму в оселі.
На це Акіхіко лиш незрозуміло щось пробурмотів, і я вже сподівався вийти
з цієї суперечки "переможцем" (ага, "переможцем", що прибирає після
програвшого), але мої сподівання не справдилися. Ледве я на хвилинку
зупинився перепочити після прибирання, як одразу відчув знайомі холодні
руки на своєму попереку.
-Я люблю тебе, моя маленька прибиральнице - шепотів мені у вухо Усагі-сан.
-Відчепися, не до тебе зараз, бачиш, якого клопоту ти мені завда... -
моя мова була перервана несподіваним поцілунком, під час якого Акіхіко
переніс мене на диван і почав розв'язувати на мені фартух.
-У-усагі-сан, припиніть, що... що ви робите... Усагі-сан, досить! - з усіх зусиль намагався я припинити домагання, але невдало.
-Я кохаю тебе... І не припиню цього ніколи - безвідмовно відповів мені
Акіхіко. Після цієї фрази він почав знімати з мене одяг і цілувати мої
оголені плечі, спускаючись все нижче. Кожен його ласкавий погляд, кожен
поцілунок був наповнений такою ніжністю, що я ніби розчинявся у ній.
Невже я міг противитися таким почуттям? Тому я лише стогнав в обіймах
Усагі і не знаходив у собі ні змоги, ні бажання зеперечити йому.
Коли він увійшов у мене, я закрив очі від суміші сорому, болю та
насолоди, але Акіхіко провів теплим диханням по моїй шиї поцілував мене,
та ніжно попрохав:
-Місакі, розплющ очі. Я бажаю, щоб у ці миті ти дивився тільки на мене. Не віднімай в мене краси твоїх очей.
Ну що я міг відповісти? Довелося подивтися на Усагі-сана. Але із першим
ж поштовхом, мої очі знову заплющилися і з них потекли сльози. Тоді,
Акіхіко обняв мене, притиснув до себе і прошепотів:
-Місакі, ти можеш плакати тільки у моїх обіймах. Не дозволяй нікому
іншому бачити твої сльози. Ти створений для того, щоб я міг втішити твій
сум і побачити твою посмішку. Ти створений для моєї ніжності та любові.
І я кохаю тебе. Я не уявляю свого життя без тебе. Ти для мене - усе. Я
живу тільки для того, щоб кожен день мати змогу кохати тебе, знову і
знову. Будь зі мною, Місакі. Будь ласка. Я візьму тебе далеко-далеко, де
ніхто нам не завадить. І ти станеш моїм. Тільки моїм, Місакі...
Місакі...
Він знову і знову входив у мене, а я міг лише розчинятися у його
сильних, люблячих руках, його ласкавому погляді... І лише тихе
"Місакі... Кохаю" дзвінким відлунням віддавалося у моїх вухах...
На наступний ранок Усагі-сан знову спалив яєшню. І на наступний. І на наступний. Так пройшли мої 12 днів Різдва ^^